Версія для друку

ПОЛОЖЕННЯ про організацію освітнього процесу у Вищому навчальному закладі «Одеська державна академія технічного регулювання та якості»

Положення про органіізацію освітнього процесу – pdf версія

1 ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Положення «Про організацію освітнього процесу в ОДАТРЯ» (далі Положення) складене на підставі Закону України «Про вищу освіту», воно визначає особливості освітнього процесу і спрямоване на відпрацювання відповідної технології його організації. Положення відповідає умовам академічної мобільності студентів, інтеграції їх у європейську систему вищої освіти та сприяє розвитку індивідуально-орієнтованого навчання. Основна ідея індивідуально-орієнтованого навчання полягає у забезпеченні індивідуалізації навчального процесу, з врахуванням індивідуальних особливостей кожного, а також у формування індивідуального стилю діяльності майбутнього фахівця.

Основою, на якій можлива реалізація інтеграційних процесів у європейських системах вищої освіти є ECTS (European Credit Transfer System) підготовки фахівців. Вона базується на таких засадах:

  • комплексні програми підготовки фахівців;

  • система перезарахування кредитів (залікових одиниць трудомісткості – ECTS).

Європейська кредитна трансферно-накопичувальна система (ЄКТС) щодо перезарахування кредитів є однією з передумов створення відкритої європейської зони освіти і підготовки, де студенти можуть переміщуватися з одного навчального закладу до іншого без перешкод. Вона базується на трьох ключових елементах:

  • інформації (стосовно навчальних програм і здобутків студентів);

  • взаємній угоді (між закладами-партнерами і студентом);

  • використанні кредитів ECTS для визначення навчального навантаження студента.

    1. Нормативно-правова база організації освітнього процесу

Нормативно-правовою базою для організації освітнього процесу у вищому навчальному закладі (ВНЗ) є:

Конституція України; Закони України «Про освіту», «Про вищу освіту», «Про наукову і науково-технічну діяльність», «Про інформацію»; Національні класифікатори: «Класифікація видів економічної діяльності», «Класифікатор професій ДК 003:2012»;

постанови Кабінету Міністрів України:

від 17.09.2002 № 1134 «Про затвердження нормативів чисельності студентів, аспірантів, докторантів, здобувачів наукового ступеня кандидата наук, слухачів, інтернів на одну штатну посаду науково-педагогічного працівника у вищих навчальних закладах ІІІ і IV рівня акредитації та вищих навчальних закладах післядипломної освіти державної форми власності»;

від 13.12.2006 № 1719 «Про перелік напрямів, за якими здійснюється підготовка фахівців у вищих навчальних закладах за освітньо-кваліфікаційним рівнем бакалавра»;

від 27.08.2010 № 787 «Про перелік спеціальностей, за якими здійснюється підготовка фахівців у вищих навчальних закладах за відповідними освітньо-кваліфікаційними рівнями спеціаліста і магістра»;

від 29.04.2015 р. №266 «Про затвердження переліку галузей знань і спеціальностей за якими здійснюється підготовка здобувачів вищої освіти»

наказів Міністерства освіти і науки України:

від 08.04.1993 № 93 «Про затвердження проведення практики студентів вищих навчальних закладів України»;

від 06.06.1996 № 191/153 «Про затвердження Положення про академічні відпустки та повторне навчання у вищих навчальних закладах освіти»;

від 15.07.1996 № 245 «Про затвердження Положення про порядок переведення, відрахування та поновлення студентів вищих навчальних закладів освіти»;

від 07.08.2002 № 450 «Про затвердження норм часу для планування і обліку навчальної роботи та переліків основних видів методичної, наукової й організаційної роботи педагогічних і науково-педагогічних працівників вищих навчальних закладів»;

від 31.07.2008 р. № 1/9-484 «Щодо нормативно-методичного забезпечення розроблення галузевих стандартів вищої освіти»;

від 16.10.2009 року № 943 «Про запровадження у вищих навчальних закладах Європейської кредитно-трансферної системи»;

від 26.02.2010 року №1/9-119 «Методичні рекомендації щодо запровадження Європейської кредитно-трансферної системи та її ключових документів у ВНЗ»;

від 26.01.2015 року №47 «Про особливості формування навчальних планів на 2015/16 навчальний рік»;

листів Міністерства освіти і науки України:

від 13.03.2015 року №1/9-126 «Щодо особливостей організації освітнього процесу та формування навчальних планів у 2015/2016 навчальному році»

1.2 Основні поняття, терміни та їх визначення

У Положенні використано терміни, що подані у нормативних документах, та введені основні терміни відповідно до цілей цього Положення, а саме:

  • Європейська кредитна трансферно-накопичувальна система (ЄКТС) – система трансферу і накопичення кредитів, що використовується в Європейському просторі вищої освіти з метою надання, визнання, підтвердження кваліфікацій та освітніх компонентів і сприяє академічній мобільності здобувачів вищої освіти. Система ґрунтується на визначенні навчального навантаження здобувача вищої освіти, необхідного для досягнення визначених результатів навчання, та обліковується у кредитах ЄКТС;

  • здобувачі вищої освіти – особи, які навчаються у вищому навчальному закладі на певному рівні вищої освіти з метою здобуття відповідного ступеня і кваліфікації;

  • кваліфікація – офіційний результат оцінювання і визнання, який отримано, коли уповноважена установа встановила, що особа досягла компетентностей (результатів навчання) відповідно до стандартів вищої освіти, що засвідчується відповідним документом про вищу освіту;

  • компетентність – динамічна комбінація знань, вмінь і практичних навичок, способів мислення, професійних, світоглядних і громадянських якостей, морально-етичних цінностей, яка визначає здатність особи успішно здійснювати професійну та подальшу навчальну діяльність і є результатом навчання на певному рівні вищої освіти;

  • кредит Європейської кредитної трансферно-накопичувальної системи (далі – кредит ЄКТС) – одиниця вимірювання обсягу навчального навантаження здобувача вищої освіти, необхідного для досягнення визначених (очікуваних) результатів навчання. Обсяг одного кредиту ЄКТС становить 30 годин. Навантаження одного навчального року за денною формою навчання становить, як правило, 60 кредитів ЄКТС;

  • навчальний процес – це комплекс організаційних і дидактичних заходів, спрямованих на реалізацію змісту освіти за певними ліцензованими освітніми програмами.

  • освітній процес – це інтелектуальна, творча діяльність у сфері вищої освіти і науки, що провадиться у вищому навчальному закладі (науковій установі) через систему науково-методичних і педагогічних заходів та спрямована на передачу, засвоєння, примноження і використання знань, умінь та інших компетентностей у осіб, які навчаються, а також на формування гармонійно розвиненої особистості;

  • освітня (освітньо-професійна чи освітньо-наукова) програма це система освітніх компонентів на відповідному рівні вищої освіти в межах спеціальності, що визначає вимоги до рівня освіти осіб, які можуть розпочати навчання за цією програмою, перелік навчальних дисциплін і логічну послідовність їх вивчення, кількість кредитів ЄКТС, необхідних для виконання цієї програми, а також очікувані результати навчання (компетентності), якіми повинен оволодіти здобувач відповідного ступеня вищої освіти.

  • результати навчання – сукупність знань, умінь, навичок, інших компетентностей, набутих особою у процесі навчання за певною освітньо-професійною, освітньо-науковою програмою, які можна ідентифікувати, кількісно оцінити та виміряти;

  • структурно-логічна схема підготовки фахівців – наукове і методичне обґрунтування послідовності реалізації освітньо-професійної програми, її нормативної та варіативної частин з урахуванням міжпредметних і міждисциплінарних зв’язків.

1.3. Навчальний процес базується на засадах індивідуально-орієнтованого навчання (ІОН). ІОН – це форма організації навчальної діяльності, у рамках якої формується ставлення до студента як до суб’єкта навчальної діяльності, враховуються схильності, інтереси і здібності студентів. Індивідуально-орієнтоване навчання адаптує лекційно-практичну систему до запитів, можливостей і потреб кожного студента, орієнтоване на розвиток особистості, становлення самосвідомості, самовиховання і формування майбутнього фахівця в мінливих умовах сучасного світу.

Ключові положення ІОН:

  • навчання за індивідуальним навчальним планом студента (ІНПС);

  • формування розкладу занять за «дисциплінарним» принципом;

  • гнучкий навчальний графік, можливість для студента самому визначати необхідність і час відвідування занять;

  • можливість індивідуально виконати і здати тематичні і контрольні завдання;

  • постійний моніторинг успішності студентів.

2 ОСВІТНІЙ ПРОЦЕС

2.1 Основною метою освітнього процесу є надання особам, які навчаються, знань, умінь, навичок та інших компетентностей, що визначені у стандартах вищої освіти;

2.2 Освітній процес базується на принципах науковості, гуманізму, демократизму, наступності та безперервності, незалежності від втручання будь-яких політичних партій, інших громадських та релігійних організацій.

2.3 Зміст навчання визначається чітко окресленим колом знань, умінь, навичок і компетенцій, якими людина оволодіває шляхом навчання. Зміст навчання в Академії формується з циклу дисциплін загальної підготовки, дисциплін професійної підготовки та практичних умінь і навичок, необхідних для роботи на відповідних посадах. Зміст і обсяг дисциплін визначається Академією та складає профільну спеціалізовану освітньо-професійну або освітньо-наукову програму підготовки здобувачів вищої та післядипломної освіти (згідно Закону України про вищу освіту), із зазначенням навчальних семестрів і анотації цих дисциплін, які містяться в комплексах дисциплін по кожній спеціальності.

2.4 Основними принципами формування змісту навчання є: професіоналізація навчання; виділення компонентів у змісті навчання; упровадження модульної системи; проблемно-тематичний підхід; використання інваріанта структурної моделі науки.

2.5 Мовою викладання в Академії є державна мова. З метою створення умов для міжнародної академічної мобільності Академія може прийняти рішення про викладання однієї чи кількох дисциплін англійською та/або іншими іноземними мовами, забезпечивши при цьому знання здобувачами вищої освіти відповідної дисципліни державною мовою.

2.6 Для викладання навчальних дисциплін іноземною мовою Академія утворює окремі групи для іноземних громадян, осіб без громадянства, які бажають здобувати вищу освіту за кошти фізичних або юридичних осіб, або розробляє індивідуальні програми. При цьому Академія забезпечує вивчення такими особами державної мови як окремої навчальної дисципліни. Перелік іноземних мов, якими здійснюється викладання навчальних дисциплін, встановлюється на початку навчального року рішенням науково-методичної ради за поданням деканів факультетів.

2.7 Наукове і методичне обґрунтування процесу реалізації освітньо-професійної програми (послідовність вивчення навчальних дисциплін, форми і періодичність виконання індивідуальних завдань та проведення контролю тощо) визначається структурно-логічною схемою підготовки.

Структурно-логічна схема підготовки – це послідовність вивчення навчальних дисциплін за їх циклами протягом терміну підготовки фахівця з певної спеціальності відповідного ступеня освіти (освітньо-кваліфікаційного рівня).

Структурно-логічна схема підготовки повинна забезпечити: стандарт якості освіти; системний підхід до взаємозв’язку викладання дисципліни; логіку структури викладання дисциплін; прозорість і доступність інформаційного супроводу технології навчання; врахування послідовності накопичення знань та інформації при підготовці фахівців.

Значення навчальної дисципліни, її зміст та вимоги до знань і вмінь визначаються програмою навчальної дисципліни.

2.8 Академія здійснює підготовку фахівців з вищою освітою за відповідними освітньо-професійними, освітньо-науковими, науковими програмами на таких рівнях вищої освіти:

  • початковий рівень (короткий цикл) вищої освіти (молодший бакалавр у коледжі академії);

  • перший (бакалаврський) рівень;

  • другий (магістерський) рівень;

  • третій (освітньо-науковий) рівень (аспірантура);

  • науковий рівень (докторантура).

Здобуття вищої освіти на кожному рівні вищої освіти передбачає успішне виконання особою відповідної освітньої (освітньо-професійної чи освітньо-наукової) або наукової програми, що є підставою для присудження відповідного ступеня вищої освіти:

1) молодший бакалавр;

2) бакалавр;

3) магістр;

4) доктор філософії;

5) доктор наук.

2.10 Молодший бакалавр – це освітньо-професійний ступінь, що здобувається на початковому рівні (короткому циклі) вищої освіти і

присуджується вищим навчальним закладом у результаті успішного виконання здобувачем вищої освіти освітньо-професійної програми, обсяг якої становить 90-120 кредитів ЄКТС.

Особа має право здобувати ступінь молодшого бакалавра за умови наявності в неї повної загальної середньої освіти.

2.9 Бакалавр – це освітній ступінь, що здобувається на першому рівні вищої освіти та присуджується вищим навчальним закладом у результаті успішного виконання здобувачем вищої освіти освітньо-професійної програми, обсяг якої становить 180-240 кредитів ЄКТС. Обсяг освітньо-професійної програми для здобуття ступеня бакалавра на основі ступеня молодшого бакалавра визначається вищим навчальним закладом.

Особа має право здобувати ступінь бакалавра за умови наявності в неї повної загальної середньої освіти.

2.10 Магістр – це освітній ступінь, що здобувається на другому рівні вищої освіти та присуджується вищим навчальним закладом у результаті успішного виконання здобувачем вищої освіти відповідної освітньої програми. Ступінь магістра здобувається за освітньо-професійною або за освітньо-науковою програмою. Обсяг освітньо-професійної програми підготовки магістра становить 90-120 кредитів ЄКТС, обсяг освітньо-наукової програми – 120 кредитів ЄКТС. Освітньо-наукова програма магістра обов’язково включає дослідницьку (наукову) компоненту обсягом не менше 30 відсотків.

2.11 Академія на підставі освітньо-професійної (освітньо-наукової) програми та Стандарту вищої освіти за кожною спеціальністю розробляє навчальний план, який визначає перелік та обсяг навчальних дисциплін у кредитах ЄКТС, послідовність вивчення дисциплін, форми проведення навчальних занять та їх обсяг, графік навчального процесу, форми поточного і підсумкового контролю. Стандарт вищої освіти за кожною спеціальністю розробляє центральний орган виконавчої влади у сфері освіти і науки (Міністерство освіти і науки України).

Навчальний план (Додаток 1) розробляється при ліцензуванні спеціальності, а також у випадку змін у чинних нормативних документах щодо змісту та структури навчання фахівців. Розробляє план факультет, до якого відноситься випускова кафедра спеціальності, сумісно з навчально-методичним відділом та з кафедрами інших факультетів, які викладатимуть певні дисципліни за цим планом. Навчальний план підписується деканом

факультету, розглядається Вченою радою і затверджується ректором академії.

Навчальні плани заочної форми навчання розробляються на основі навчальних планів денної форми навчання з урахуванням особливостей організації навчання для заочної форми.

Навчальним планом на підставі Стандарту вищої освіти визначається перелік обов’язкових (нормативних) дисциплін (максимум 75% від загального обсягу кредитів ЄКТС) та вибіркових дисциплін. Перелік вибіркових дисциплін визначається факультетами з урахуванням заяв студентів. Загальний обсяг вибіркових дисциплін має складати не менше 25% від загального обсягу кредитів ЄКТС.

Структура кредиту ЄКТС визначається за умовою, що кількість годин аудиторних занять в одному кредиті на денній формі навчання для здобувача ступеня бакалавра може становити від 50% до 33% у залежності від спеціальності та спрямування навчальних дисциплін. Дисципліни інженерного спрямування потребують більше часу на роботи у лабораторіях та практичну підготовку. У дисциплінах циклу загальної підготовки має більше часу виділятися на самостійну роботу.

Для здобувачів ступеня магістра кількість годин аудиторних занять в одному кредиті на денній формі навчання має складати від 40% до 33%, для окремих дисциплін, що потребують формування умінь та навичок роботи на спеціальному обладнанні в аудиторіях, аудиторна складова кредиту може бути збільшеною до 50%.

Аудиторні заняття для студентів заочної форми навчання можуть складати від 12% до 8% від загального обсягу годин залікового кредиту (навчальної дисципліни). При цьому, загальна річна кількість аудиторного часу може складати від 160 до 200 годин.

3 ОРГАНІЗАЦІЯ НАВЧАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ

3.1. Навчальний процес є складовою освітнього процесу, в якій поєднуються організаційні і дидактичні заходи спрямовані на реалізацію змісту освіти за певними ліцензованими освітніми програмами.

3.2. З метою планування та своєчасного виконання всіх заходів навчального процесу потягом навчального року в Академії розробляється графік навчального процесу на навчальний рік.

Графік навчального процесу (Додаток 2) розробляється навчально-методичним відділом (НМВ) спільно з деканатами факультетів окремо для кожної форми навчання. У першу чергу розробляється графік для денної форми навчання. У графіку визначається календарне потижневе виконання всіх заходів навчального процесу для кожного ступеня вищої освіти, курсу, а при необхідності для кожної спеціальності.

Графік навчального процесу на наступний навчальний рік підписується начальником НМВ, узгоджується проректором з навчальної та виховної роботи, деканами факультетів, начальником відділу практики та працевлаштування та затверджується ректором, як правило, до 01 березня кожного року.

3.3 Для конкретизації планування навчального процесу на кожний навчальний рік на підставі навчального плану та графіку навчального процесу Академії для кожної спеціальності складається робочий навчальний план, що затверджується проректором з навчальної та виховної роботи.

Робочий навчальний план (Додаток 3) містить всі зміни, які направлені на вдосконалення навчального процесу, з урахуванням змін до державних, галузевих і міжнародних вимог до підготовки фахівців. Робочий навчальний план складається на підставі навчального плану, заяв студентів щодо вибору вибіркових навчальних дисциплін для кожної спеціальності, спеціалізації та курсу навчання, а також рішень науково-методичної (вченої) ради щодо внесення змін. При необхідності може бути складений робочий навчальний план з певних спеціальностей для окремих груп навчання.

3.4 Заяви на включення до робочого навчального плану певних вибіркових навчальних дисциплін на наступний навчальний рік студенти подають до деканатів через кураторів (старост) груп до 1 березня кожного року, а студенти 1 курсу (бакалаври) та 5 курсу (магістри) до 15 липня.

3.5 Зміни навчального плану, які передбачається внести в робочий навчальний план, обговорюються на вчених радах факультетів, науково-методичній раді академії та ухвалюються Вченою радою академії. Робочий навчальний план складається деканом факультету, погоджується з навчально-методичним відділом, проректором з навчальної та виховної роботи та затверджується ректором до 1 квітня кожного року.

3.6 Навчання здійснюється відповідно до навчального плану, графіку навчального процесу, розкладу занять та індивідуального навчального плану студента (ІНПС).

ІНПС (Додаток 4) є робочим документом студента, що містить інформацію про перелік та послідовність вивчення навчальних дисциплін, обсяг навчального навантаження студента (усі види навчальної діяльності), типи індивідуальних завдань, систему оцінювання знань (поточний та підсумковий контроль, атестацію випускника). Він складається деканатом на кожний наступний рік навчання в кінці поточного року за відповідною освітньо-професійною (освітньо-науковою) програмою (бакалавр, спеціаліст, магістр). ІНПС містить витяги з робочих навчальних програм всіх навчальних дисциплін, які вивчатиме студент протягом року, систему оцінювання знань, а також результати підсумкового контролю. План підписується студентом і затверджується деканом факультету.

Зарахування навчальних дисциплін (залікових кредитів), включених в індивідуальний навчальний план студента, здійснюється за результатами певного виду поточного та підсумкового контролю протягом навчання.

При формуванні індивідуального навчального плану студента на наступний навчальний рік враховується фактичне виконання студентом індивідуальних навчальних планів поточного і попередніх навчальних років.

Формування індивідуального навчального плану передбачає можливість індивідуального вибору навчальних дисциплін з дотриманням послідовності їх вивчення відповідно до структурно-логічної схеми підготовки. При цьому сума обсягів обов’язкових та вибіркових змістових модулів, передбачених для вивчення протягом навчального року, повинна становити не менше 60 кредитів.

3.7 Програми навчальних дисциплін визначають їх інформаційний обсяг, рівень сформованості вмінь та знань, перелік рекомендованих підручників, інших методичних та дидактичних матеріалів, критерії

успішності навчання та засоби діагностики успішності навчання. Вони розроблюються відповідно до освітньо-професійних програм підготовки.

Програма обов’язкової (нормативної) навчальної дисципліни є складовою стандарту вищої освіти.

Програма вибіркової навчальної дисципліни (Додаток 5), або нормативної, коли стандарт не затверджено, розроблюється кафедрою, обговорюється на її засіданні та підписується завідуючим кафедрою.

Програми навчальних дисциплін академії розглядаються Вченою радою і затверджуються ректором.

На підставі програми навчальної дисципліни та навчального плану вищого навчального закладу складається робоча навчальна програма дисципліни, яка є нормативним документом вищого навчального закладу.

3.8 Робоча навчальна програма дисципліни (Додаток 6) містить виклад конкретного змісту навчальної дисципліни, послідовність, організаційні форми її вивчення та їх обсяг, визначає форми та засоби поточного і підсумкового контролю.

Структурні складові робочої навчальної програми дисципліни:

– тематичний план;

– засоби для проведення поточного та підсумкового контролю;

– перелік навчально-методичної літератури.

Робоча навчальна програма дисципліни складається провідним викладачем, обговорюється на засіданні кафедри, підписується завідуючим кафедрою, розглядається вченою радою факультету, для якого вона створена, та затверджується проректором з навчальної та виховної роботи.

У випадку, коли робоча навчальна програма дисципліни складається для декількох спеціальностей, підготовка за якими здійснюється на різних факультетах, вона розглядається Вченою радою академії, та затверджується ректором.

Робоча навчальна програма дисципліни корегується при змінах у робочому навчальному плані або у програмі навчальної дисципліни (типовій програмі). При змінах або доповненнях робоча програма навчальної дисципліни також обговорюється на засіданні кафедри, підписується завідуючим кафедрою та затверджується деканом факультету (директором коледжу).

3.9 Навчання студента може здійснюється за індивідуальним

графіком, який складається на підставі робочого навчального плану і включає всі нормативні навчальні дисципліни та частину вибіркових навчальних дисциплін, вибраних студентом з обов’язковим урахуванням структурно-логічної схеми підготовки. Індивідуальний графік навчання складається на кожний навчальний рік і затверджується деканом факультету, а для студентів коледжу та філії директором коледжу або філії відповідно.

Вибіркові навчальні дисципліни, що введені академією в освітньо-професійну програму підготовки і включені до індивідуального графіку навчання студента, є обов’язковими для вивчення.

3.10. Академія надає студентам можливість користування навчальними приміщеннями, бібліотеками, навчальною, навчально-методичною і науковою літературою, обладнанням, устаткуванням та іншими засобами навчання на умовах, визначених правилами внутрішнього розпорядку.

За рівень підготовки студента та відповідність цього рівня вимогам державних стандартів освіти відповідає керівник навчального структурного підрозділу (факультету, відділення, випускаючої кафедри).

За виконання індивідуального плану відповідає студент.

3.11 Навчальний рік в Академії починається 1 вересня і закінчується 31 серпня наступного року. Тривалість навчального року складає 52 тижні. Для студентів випускних курсів тривалість навчального року – 46 тижнів (для бакалаврів очної форми навчання), 26 тижнів (для бакалаврів заочної форми навчання, магістрів).

3.12 Навчальний процес в Академії для очної форми навчання організовується за традиційною двосеместровою схемою. Тривалість осіннього та весняного семестрів та терміни проведення семестрових екзаменів та заліків визначаються щорічно графіком навчального процесу. Кількість тижнів у семестрах визначається виходячи із умови виконання вимог навчального плану спеціальності.

3.13 Сумарна тривалість канікул протягом навчального курсу, крім останнього, повинна становити не менше 8 тижнів.

3.14 Навчальними днями для проведення аудиторних занять можуть бути всі дні тижня крім неділі та днів загальнодержавних свят.

3.15 Тривалість аудиторної години в Академії складає 45 хвилин. Для проведення аудиторних занять з певної дисципліни в один навчальний день планується не менше двох годин аудиторних занять – „одна пара”. Після

кожної аудиторної години занять робляться перерви. У випадку понижених або підвищеннях температур в аудиторіях (+15oC > T > +30oC) тривалість аудиторної години може бути зменшена.

3.16 Навчальний день є складовою частиною навчального часу студента. Навчальний день включає не більше 8 академічних годин аудиторної роботи за розкладом занять та час на самостійну й позааудиторну підготовку.

Навчальний тиждень може бути не більше 48 академічних годин, середнє тижневе аудиторне навантаження студента має бути не більше 30 годин на тиждень для бакалаврів, 24 годин на тиждень для спеціалістів, 18 годин на тиждень для магістрів.

Навчання здобувачів вищої освіти здійснюється, як правило, в академічних групах. Склад академічних груп затверджується щорічно на початку навчального року наказом ректора. До складу академічних груп, як правило, входять до 30 студентів (слухачів).

3.17. Аудиторні заняття проводяться за розкладом занять на семестр. В Академії впроваджено адаптивний розклад занять, якій враховує особливості індивідуальних планів студентів з вивчення певних навчальних дисциплін.

3.18. Розклад занять складається навчально-методичним відділом (НМВ) на підставі планів-заявок кафедр з вивчення навчальних дисциплін у семестрі, які подаються до НМВ не пізніше як за місяць до початку семестру. Розклад занять підписується начальником НМВ, погоджується деканами та затверджується проректором з навчальної та виховної роботи не пізніше ніж за 10 днів до початку семестру (занять) для денної (заочної) форми навчання.

3.19. Розклад створюється за дисциплінарним принципом: лекційні заняття проводяться спільно (потоком) для всіх студентів академічних груп (спеціальностей), які вивчають дану дисципліну. Кількість лабораторних, практичних і семінарських занять з певної дисципліни відповідає кількості навчальних груп (підгруп), які вивчають дану дисципліну.

3.20 Відвідування лекцій не є обов‘язковим, студент має право самостійно обирати лекції, які необхідні йому для вивчення дисципліни за його спеціальністю (спеціалізацією).

3.21 Обов’язковість відвідування практичних (семінарських) та лабораторних занять визначається специфікою навчальної дисципліни.

3.22 Виконання практичних (семінарських) і лабораторних занять є

обов’язковим. Студент може самостійно записатись на проходження такого заняття у зручний для нього час, вибравши в розкладі відповідний день і пару. Кількість студентів для виконання лабораторних робіт може бути обмежена кількістю робочих місць в лабораторії.

4 ФОРМИ НАВЧАННЯ, ВИДИ ЗАНЯТЬ ТА ЇХ ОРГАНІЗАЦІЯ

4.1 Навчання в Академії здійснюється за такими формами:

– очна (денна, вечірня);

– заочна (дистанційна).

4.2 Освітній процес в Академії здійснюється за такими формами:

  1. навчальні заняття;

  2. самостійна робота;

  3. практична підготовка;

  4. контрольні заходи.

4.3 Основними видами навчальних занять є:

  1. лекція;

  2. лабораторне, практичне, семінарське, індивідуальне заняття;

  3. консультація.

4.4 З метою впровадження принципів мобільності та свободи вибору студентів в умовах індивідуально-орієнтованого навчання основний навчальний матеріал з навчальних дисциплін має бути доступний студентам в бібліотеці Академії та в електронній бібліотеці на навчальному порталі ОДАТРЯ. Студент повинен мати вільний доступ до конспекту лекцій, методичних вказівок та завдань до практичних, лабораторних занять, індивідуальних завдань і самостійної роботи.

4.5 Лекція – основний вид навчальних занять у вищому навчальному закладі, призначена для викладання теоретичного матеріалу. Обсяг лекцій визначається навчальним планом, а тематика – робочою навчальною програмою дисципліни. До читання лекцій залучаються професори, доценти кафедр та досвідчені викладачі. Лекції мають передувати практичному (семінарському) заняттю з даної теми.

4.6 Лекції здебільшого носять інформативно-проблемний характер і розкривають ключові аспекти навчальної теми. Особлива увага приділяється розробці і впровадженню таких видів лекцій, як: інформаційна (розкриває зміст тем відповідно до навчального плану, є основним видом лекцій); оглядова (проводиться з метою систематизації знань студентів, отриманих ними у ході самостійного вивчення навчального матеріалу); інструктивна (знайомить студентів з технологією їх майбутньої діяльності, з особливостями виконання окремих дій і способів роботи); лекція-презентація (допоміжний матеріал ілюстративного змісту, що інформує студентів про основні ідеї і положення навчальної теми); лекція-конференція (науково-практичне заняття, з завчасно визначеною проблемою і системою доповідей).

4.7 Практичні, семінарські, лабораторні та індивідуальні заняття

4.7.1 Лабораторне заняття – вид навчального заняття, яке проводиться з метою набуття студентом практичних умінь та навичок, або проведення простого наукового експерименту. Лабораторне заняття проводиться під керівництвом викладача у складі не більш ніж половини академічної групи у спеціально обладнаних навчальних лабораторіях. На лабораторних заняттях студенти набувають практичних умінь та навичок роботи з устаткуванням, обладнанням, обчислювальною технікою, вимірювальною апаратурою та інш., засвоюють методику та практику проведення експериментальних досліджень. Лабораторне заняття включає оформлення індивідуального звіту з виконаної роботи та його захист викладачу з виставленням відповідних оціночних балів. Індивідуальний звіт з лабораторної роботи зберігається на кафедрі до закінчення наступного семестру.

4.7.2 Практичне заняття вид навчального заняття, яке проводиться з метою засвоєння окремих теоретичних положень навчальної дисципліни та формуванню вмінь і навичок їх практичного застосування. На практичному занятті студенти розширюють, поглиблюють і деталізують знання, отримані на лекціях і під час самостійної роботи та підвищують рівень засвоєння навчального матеріалу, розвивають наукове мислення та усне мовлення.

4.7.3 Семінарське заняттявид навчального заняття, на якому викладач організує дискусію навколо попередньо визначених тем, до яких студенти готують тези виступів на підставі індивідуально виконаних завдань. На семінарах розвивається творча самостійність студентів, поглиблюється їх інтерес до науки і наукових досліджень, виховується педагогічний такт, розвиваються культура мовлення, вміння та навички публічного виступу, участі в дискусії.

4.7.4 Індивідуальне заняттявид навчального заняття, що проводиться з окремими студентами, переведеними на індивідуальний навчальний план. Індивідуальні навчальні заняття організуються за окремим графіком на підставі індивідуального навчального плану студента. Порядок планування та обліку індивідуальних занять визначається відповідними наказами ректора.

4.8. Індивідуальні, диференційовані завдання.

4.8.1 Індивідуальні завдання це передбачені навчальними планами реферати, розрахункові, графічні роботи, курсові проекти/роботи.

Індивідуальні завдання з окремих дисциплін видаються студентам в терміни, передбачені робочими навчальними планами і виконуються студентом самостійно при консультуванні викладачами.

4.8.2 З метою реалізації навчальних цілей та індивідуально-орієнтованого підходу індивідуальні завдання мають бути диференційованими. Систематизація диференційованих завдань здійснюється: за рівнем складності змісту: полягає у виконанні студентами роботи, однакової за характером діяльності та різної за наявністю елементів знань, уявлень, понять про об’єкти і явища, зв’язки та залежності між ними; за операційним вмістом: передбачає різну кількість операцій стосовно однакового обсягу змістової інформації; за пізнавальною самостійністю: завдання характеризуються однотипністю з операційно-змістового погляду та різноплановістю за мірою допомоги викладача певній групі студентів.

Забороняється надавати студентам індивідуальні диференційовані завдання, не передбачені навчальними планами. Допускається виконання комплексного завдання кількома (студентами) одночасно.

4.8.3 Час, призначений на виконання індивідуального диференційованого завдання, входить до часу самостійної роботи студента, відведеної навчальним планом для цієї дисципліни.

4.8.5 Реферати, розрахункові, графічні роботи виконуються з метою набуття навичок самостійної роботи з літературою, придбання навичок виконання розрахунків, графічних робіт, закріплення, поглиблення і узагальнення знань, одержаних студентами під час навчання.

Результати виконання рефератів, розрахункових, графічних робіт оцінюються відповідно до Положення про систему оцінювання знань студентів ОДАТРЯ. Одержаний бал враховується при підсумковій оцінці з цієї навчальної дисципліни.

4.9 Консультаціявид навчального заняття, що проводяться з метою отримання студентом відповіді на окремі теоретичні або практичні питання, пояснення певних теоретичних положень чи аспектів їх практичного застосування.

Консультації проводяться у формі співбесіди індивідуально чи з групами студентів після вивчення розділу програми, у процесі вивчення окремих складних тем і особливо під час підготовки до іспитів, написання курсових, дипломних робіт.

Консультації, передбачені навчальними планами, протягом семестру проводяться згідно графіку. Графік консультацій складається кафедрою для кожної дисципліни, кожного курсу і семестру та затверджується завідуючим кафедрою. В графіку визначається день, час, прізвище викладача, аудиторія. Графік консультацій вивішується на інформаційну дошку факультетів на початку поточного семестру. Копії затвердженого графіка консультацій надаються в навчально-методичний відділ.

Екзаменаційні консультації проводяться відповідно до розкладу екзаменів.

4.10 Курсові проекти (роботи) виконуються з метою закріплення, поглиблення і узагальнення знань, одержаних студентами за час навчання та їх застосування до комплексного вирішення конкретного фахового завдання.

Тематика курсових проектів (робіт) повинна відповідати завданням навчальної дисципліни і тісно пов’язуватися з практичними потребами конкретного фаху.

Тематика курсових проектів (робіт) та терміни їх виконання розглядається та ухвалюється на засіданні кафедр академії і затверджується проректором з навчальної роботи.

Керівництво курсовими проектами (роботами) здійснюється, як правило, найбільш кваліфікованими викладачами.

Захист курсового проекту (роботи) проводиться перед комісією у складі двох-трьох викладачів кафедри за участю керівника курсового проекту (роботи).

Курсові проекти (роботи) зберігаються на кафедрі протягом одного року, потім списуються в установленому порядку.

4.11 Дипломні (кваліфікаційні) проекти (роботи) виконуються на завершальному етапі навчання студентів у вищому навчальному закладі і передбачають:

– систематизацію, закріплення, розширення теоретичних і практичних знань зі спеціальності та застосування їх при вирішенні конкретних наукових, технічних, економічних виробничих й інших завдань;

– розвиток навичок самостійної роботи і оволодіння методикою дослідження та експерименту, пов’язаних з темою проекту (роботи). Студенту надається право обрати тему дипломного проекту (роботи), визначену випускаючими кафедрами (предметними або цикловими комісіями), або запропонувати свою з обгрунтуванням доцільності її розробки.

Керівниками дипломних проектів (робіт) призначаються професори і доценти та досвічені викладачі академії (коледжу), в окремих випадках – висококваліфіковані спеціалісти виробництва.

Захисту дипломних проектів (робіт) здійснюється відповідно до Положення про екзаменаційну комісію.

Дипломні (випускові) проекти (роботи) зберігаються в архіві академії протягом п’яти років, потім списуються в установленому порядку.

4.12 Самостійна робота студента

Самостійна робота студента є основним засобом оволодіння навчальним матеріалом у час, вільний від обов’язкових навчальних занять.

Навчальний час, відведений для самостійної роботи студента, регламентується робочим навчальним планом.

Зміст самостійної роботи студента над конкретною дисципліною визначається робочою навчальною програмою дисципліни, методичними матеріалами, завданнями та вказівками викладача.

Самостійна робота студента забезпечується комплексом навчально-методичних засобів, передбачених для вивчення конкретної навчальної дисципліни: підручник, навчальні та методичні посібники, конспект лекцій викладача, методичні вказівки та завдання для виконання практичних і лабораторних робіт, семінарів, написання курсових робіт. Для самостійної роботи студенту також рекомендується відповідна наукова та фахова монографічна і періодична література.

Конспект лекцій викладача, методичні вказівки та завдання для самостійної роботи студента з усіх дисциплін передбачених ІНПС, перелік рекомендованих підручників (навчальних посібників) повинні бути доступними на навчальному порталі ОДАТРЯ. Замість конспекту лекцій на навчальному порталі може бути розміщений підручник (навчальний посібник) з однойменної навчальної дисципліни за авторством (співавторством) викладача.

Самостійна робота студента над засвоєнням навчального матеріалу з конкретної дисципліни може виконуватися у бібліотеці академії, навчальних кабінетах, комп’ютерних класах (лабораторіях), а також в домашніх умовах.

У необхідних випадках ця робота проводиться відповідно до заздалегідь складеного графіка, що гарантує можливість індивідуального доступу студента до потрібних дидактичних засобів. Графік доводиться до відома студентів на початку поточного семестру.

При організації самостійної роботи студентів з використанням складного обладнання чи устаткування, складних систем доступу до інформації (наприклад, комп’ютерних баз даних, систем автоматизованого проектування тощо) передбачається можливість отримання необхідної консультації або допомоги з боку фахівця.

Навчальний матеріал навчальної дисципліни, передбачений робочим навчальним планом для засвоєння студентом в процесі самостійної роботи, має забезпечити можливість проведення самоконтролю з боку студента та виноситись на підсумковий контроль поряд з навчальним матеріалом, який опрацьовувався при проведенні навчальних занять.

4.13 Практична підготовка

Організація практичної підготовки регламентується “Положенням про проведення практики студентів вищих навчальних закладів України”, затвердженим наказом Міністерства освіти України від 8 квітня 1993 року №93 та у «Положенні про проведення практики студентів вищого навчального закладу «Одеська державна академія технічного регулювання та якості».

Практична підготовка осіб, які навчаються в Академії, здійснюється шляхом проходження ними практики на підприємствах, в установах та організаціях згідно з укладеними з ними договорами або у структурних підрозділах академії, що забезпечують практичну підготовку.

4.14 Контрольні заходи

Контрольні заходи включають поточний та підсумковий контроль.

В академії та всіх його структурних підрозділах використовувується модульна форма підсумкового контролю після закінчення логічно завершеної частини лекційних та практичних занять з певної дисципліни і їх результати враховуються при виставленні підсумкової оцінки.

Періодичність і терміни проведення контрольних заходів визначаються навчальними планами, а форми їх проведення – робочою програмою навчальної дисципліни.

4.15 Поточний контроль здійснюється під час проведення практичних, семінарських та лабораторних занять і має на меті перевірку рівня підготовленості студентів з певних розділів (тем) навчальної дисципліни. Форми проведення поточного контролю під час навчальних занять і система оцінювання знань студентів визначається робочою програмою навчальної дисципліни.

4.17 Підсумковий контроль проводиться з метою оцінювання результатів навчання студентів на певному ступені вищої освіти або на окремих його етапах.

4.18 Підсумковий контроль включає атестаційний, семестровий контроль і державну атестацію.

4.19 Семестровий контроль проводиться у формі екзамену, диференційованого заліку, заліку.

Студент вважається допущеним до семестрового контролю з конкретної навчальної дисципліни, якщо він виконав всі види робіт, передбачені робочою навчальною програмою на семестр з цієї навчальної дисципліни.

4.21 Залік — це форма підсумкового контролю, що полягає в оцінці засвоєння студентом навчального матеріалу виключно на підставі результатів виконання ним певних видів робіт на практичних, семінарських або лабораторних заняттях.

4.22 Диференційований залік – це форма підсумкового контролю, що полягає в оцінці засвоєння студентом навчального матеріалу з певної дисципліни на основі виконання ним індивідуальних завдань під час контрольного заходу.

4.23 Екзамен – це форма підсумкового контролю засвоєння студентами теоретичного та практичного матеріалу з окремої навчальної дисципліни.

4.24 Екзамени складаються студентами в період екзаменаційних сесій, передбачених навчальним планом. Згідно з розкладом, який доводиться до відома викладачів та студентів не пізніше, як за місяць до початку сесії.

Академія може встановлювати студентам індивідуальні терміни складання заліків та екзаменів.

4.25 Облік успішності навчання студентів здійснюється викладачем в Журналі обліку успішності з навчальної дисципліни, форма якого надана у Додатку 7.

4.26 Оцінювання рівня резуль­татів пізнавальної діяльності студентів здійснюється відповідно до Положення про систему оцінювання знань студентів ОДАТРЯ.

4.27 Результати складання екзаменів і заліків вносяться в екзаменаційну (залікову) відомість, індивідуальний навчальний план студента, залікову книжку.

Студенти, які одержали під час сесії більше двох незадовільних оцінок, відраховуються з вищого навчального закладу. Студентам, які одержали під час сесії не більше двох незадовільних оцінок, дозволяється ліквідувати академічну заборгованість до початку наступного семестру. Повторне складання екзаменів допускається не більше двох разів з кожної дисципліни: один раз викладачу, другий — комісії, яка створюється деканом факультету.

Студенти, які не з’явились на екзамени без поважних причин, вважаються такими, що одержали незадовільну оцінку.

4.28 Атестація студента

Атестація студента здійснюється екзаменаційною комісією після завершення навчання за певним ступенем вищої освіти з метою встановлення фактичної відповідності рівня освітньої підготовки вимогам стандарту вищої освіти.

Порядок створення і організація роботи екзаменаційної комісії визначаються у Положенні про екзаменаційну комісію ОДАТРЯ.

Студенту, який захистив дипломний проект (роботу), склав випускові екзамени відповідно до вимог освітньо-професійної програми підготовки, рішенням державної комісії присвоюється відповідно освітній рівень (кваліфікація), видається державний документ про освіту (кваліфікацію).

Студенту, який отримав підсумкові оцінки “відмінно” не менше як з 75 відсотків усіх навчальних дисциплін та індивідуальних завдань, передбачених навчальним планом, а з інших навчальних дисциплін та індивідуальних завдань — оцінки “добре”, склав державні екзамени з оцінками “відмінно”, захистив дипломний проект (роботу) з оцінкою “відмінно”, а також виявив себе в науковій (творчій) роботі, що підтверджується рекомендацією кафедри (предметної або циклової комісії), видається документ про освіту (кваліфікацію) з відзнакою.

Рішення екзаменаційної комісії про оцінку знань, виявлених при складанні випускного екзамену, захисті дипломного проекту (роботи), а також про присвоєння студенту-випускнику відповідного освітнього рівня (кваліфікації) та видання йому державного документа про освіту (кваліфікацію) приймається державною комісією на закритому засіданні відкритим

голосуванням звичайною більшістю голосів членів комісії, котрі брали участь в засіданні. При однаковій кількості голосів голос голови є вирішальним.

Студент, який при складанні випускного екзамену або при захисті дипломного проекту (роботи) отримав незадовільну оцінку, відраховується з вищого навчального закладу і йому видається академічна довідка.

У випадках, коли захист дипломного проекту (роботи) визнається незадовільним, екзаменаційна комісія встановлює, чи може студент подати на повторний захист той самий проект (роботу) з доопрацюванням, чи він зобов’язаний опрацювати нову тему, визначену відповідною кафедрою.

Студент, який не склав випускного екзамену або не захистив дипломний проект (роботу), допускається до повторного складання державних екзаменів чи захисту дипломного проекту (роботи) протягом трьох років після закінчення вищого навчального закладу.

Студентам, які не складали випускні екзамени або не захищали дипломний проект (роботу) з поважної причини (документально підтвердженої), ректором (директором) вищого навчального закладу може бути продовжений строк навчання до наступного терміну роботи екзаменаційної комісії із складанням випускних екзаменів чи захисту дипломних проектів (робіт) відповідно, але не більше, ніж на один рік.

Всі засідання екзаменаційної комісії протоколюються. У протоколи вносяться оцінки, одержані на випускних екзаменах або при захисті дипломного проекту (роботи), записуються питання, що ставились, особливі думки членів комісії, вказується здобутий освітній рівень (кваліфікація), а також, який державний документ про освіту (кваліфікацію) (з відзнакою чи без відзнаки) видається студенту-випускнику, що закінчив вищий навчальний заклад.

5 УЧАСНИКИ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ

5.1 Основними учасниками освітнього процесу в Академії є:

  • наукові, науково-педагогічні та педагогічні працівники;

  • здобувачі вищої освіти та інші особи, які навчаються у вищому навчальному закладі;

  • фахівці-практики, які залучаються до освітнього процесу на освітньо-професійних програмах;

  • інші працівники (працівники Академії, на яких за посадовими обов’язками покладені функції організації та супроводження навчального процесу: керівники та спеціалісти структурних підрозділів, викладачі-методисти, бібліотекарі, старші лаборанти, лаборанти та інші).

До освітнього процесу можуть залучатися роботодавці.

5.2 Здобувачі ступенів вищої освіти: молодший бакалавр, бакалавр, магістр – називаються студентами. Здобувачі ступеня доктора філософії – називаються аспірантами, а ступеня доктора наук – докторантами.

5.3 Здобувачі вищої освіти, які навчаються на курсах підвищення кваліфікації, а також особи, які навчаються на підготовчих курсах, називаються слухачами.

6 ОСОБЛИВОСТІ ФОРМУВАННЯ НАВЧАЛЬНОГО НАВАНТАЖЕНЯ

При визначенні навчального навантаження Академія враховує загальний час, необхідний студенту для досягнення бажаних результатів навчання. Передбачене навантаження складається із:

  • кількості контактних годин на освітній компонент (кількість контактних годин на тиждень помножена на кількість тижнів);

  • часу, витраченого на самостійну чи групову роботу, необхідного для успішного завершення освітнього компонента (наприклад, підготовка заздалегідь та остаточне опрацювання матеріалів після відвідання лекції, семінару чи лабораторної роботи; збір та відбір відповідних матеріалів; необхідні огляд, вивчення цих матеріалів; написання доповідей/проектів/дисертацій; практична робота, наприклад, в лабораторії);

  • часу, необхідного для підготовки до та проходження процедури оцінювання (наприклад, екзаменів);

  • часу, необхідного для проходження обов’язкових(ої) навчальної та виробничих(ої) практик(и).

6.1 Для студента

Навчальний час студента очної форми навчання визначається кількістю облікових одиниць часу (кредитів), відведених для здійснення програми підготовки на даному освітньо-кваліфікаційному рівні.

Трудомісткість навчального навантаження студента в термінах ECTS включає час, витрачений на відвідування аудиторних занять, практичну підготовку, самостійну роботу (підготовку до занять та контрольних заходів, виконання індивідуальних завдань, підготовку дипломної роботи), а також на підсумковий контроль.

Обліковими одиницями навчального часу студента є академічна година, навчальний день, кредит (30 годин), тиждень, семестр, курс, навчальний рік.

При проходженні практики навчальний час студента встановлюється відповідно до навчального плану і регламенту діяльності органу (підрозділу) бази практики.

Навчальний курс — завершений період навчання студента протягом навчального року. Тривалість перебування студента на навчальному курсі включає час навчальних семестрів, підсумкового контролю та канікул. Початок і закінчення навчання студента на конкретному курсі оформляються відповідними (перевідними) наказами.

Навчальний рік передбачає виконання студентом (слухачем) усіх видів діяльності згідно з навчальним планом в обсязі 60 кредитів, або 1800 годин.

Визначення навантаження має постійно регулюватися через моніторинг та зворотній зв’язок зі студентами (відгук студентів) та викладацьким складом.

6.2 Для науково-педагогічних працівників

Робочий час науково-педагогічного працівника визначається обсягом його навчальних, методичних, наукових, виховних і організаційних обов’язків у поточному навчальному році, відображених в індивідуальному робочому плані. Річні нормативи затверджуються відповідним рішенням Вченої ради Академії у порядку, передбаченому Статутом і колективним договором.

Згідно Закону України «Про вищу освіту» навчальне навантаження науково-педагогічного працівника не може перевищувати 600 годин на навчальний рік. Ці години охоплюють аудиторну, індивідуальну роботу, консультації, контрольні заходи, керівництво практиками і стажуванням, рецензування й приймання захисту курсових робіт, керівництво дипломними, магістерськими роботами, наукове керівництво (наукове консультування) підготовкою дисертацій.

Мінімальне та максимальне навчальне навантаження науково-педагогічних працівників академії та інші норми часу визначаються в залежності від посади у «Нормах часу для планування і обліку навчальної, методичної, наукової та організаційної роботи науково-педагогічних працівників академії», що затверджуються наказом ректора.

7 Особливості організації освітнього процесу студентів заочної форми навчання

7.1 Сесія для студентів, які навчаються за заочною формою навчання – це частина навчального року, протягом якої здійснюються всі форми освітнього процесу, передбачені навчальним планом (очні заняття, консультації, виконання індивідуальних завдань і контрольні заходи).

Кількість сесій і терміни їх проведення встановлюються щорічно за графіком навчального процесу з урахуванням особливості спеціальності.

Сумарна тривалість сесій для студентів заочної форми навчання на кожний навчальний рік визначається виходячи з обсягу додаткових оплачуваних відпусток для осіб, які поєднують роботу з навчанням у вищих навчальних закладах, але не більше 30 днів для 1-2 курсів та не більше 40 днів для старших курсів.

Тривалість таких відпусток встановлена Законом України «Про відпустки» і Постановою Кабінету Міністрів України № 634 від 28.06.1997 «Про порядок, тривалість та умови надання щорічних відпусток працівникам, які навчаються у вищих навчальних закладах за вечірньою та заочною формами навчання, де навчальний процес має свої особливості».

7.2 Міжсесійний період для студентів заочної форми навчання – це частина навчального року, протягом якої здійснюється робота студента над засвоєнням навчального матеріалу як самостійно, так і під методичним керівництвом НПП за затвердженим графіком консультацій, у тому числі і через інфокомунікаційні системи та навчальний портал Академії.

7.3 Особи, які навчаються в Академії на заочній формі навчання, мають статус студента і на них поширюються права та обов’язки, визначені даним Положенням і чинним законодавством України.

Виклик студентів заочної форми навчання на сесію здійснюється відповідно до графіка навчального процесу довідкою-викликом встановленої форми. Довідка-виклик надається студенту, або висилається на підприємство не пізніше ніж за два тижні до початку сесії.

Довідка-виклик реєструється секретарем деканату в окремій книзі із зазначенням номера і дати видачі. Книга реєстрації має бути пронумерована і прошнурована.

7.4 До відома кожного студента заочної форми навчання в обов’язковому порядку перед установчо-екзаменаційної сесії та перед екзаменаційно-лабораторної сесії доводиться:

графік навчального процесу;

розклад проведення сесії;

індивідуальні навчальні плани, організаційні питання та інше.

перед початком вивчення навчальної дисципліни ведучий лектор доводить методичні вказівки, щодо самостійної роботи студента з даної навчальної дисципліни.

7.5 Кожна навчальна дисципліна, яка вивчається студентами заочної форми навчання, має бути забезпечена науково-методичним інформаційним комплексом з відповідного курсу.

7.6 Основною формою роботи студента заочної форми навчання над засвоєнням навчального матеріалу є виконання ним контрольних робіт та інших індивідуальних завдань, у тому числі під час очних занять.

Викладач має забезпечити студента навчально-методичними матеріалами з тематики і виконання контрольних та курсових робіт у друкованому чи електронному вигляді.

Контрольні роботи та індивідуальні завдання, виконані за межами академії, надсилаються до відповідної кафедри у термін, визначений Графіком навчального процесу і передаються викладачу протягом 2–3 днів від моменту надходження їх на кафедру, або надсилаються на навчальний портал ОДАТРЯ.

7.7 Викладач зобов’язаний перевірити контрольні роботи у тижневий строк від моменту їх передачі йому на перевірку. Зараховані контрольні роботи зберігаються у викладача до екзамену (заліку), а незараховані – повертаються студенту на доопрацювання.

7.8 Контрольні (аудиторні) роботи, виконані в Академії, перевіряються викладачем у тижневий строк і зараховуються за результатами їх виконання.

7.9 Зареєстровані в деканаті курсові роботи (проекти) мають бути перевірені керівником роботи протягом 10 робочих днів з дня їх передачі йому для перевірки.

Курсові роботи (проекти) студенти заочної форми навчання захищають перед комісією у складі двох НПП кафедри, у тому числі керівника курсової роботи (проекту).

Курсові роботи (проекти), виконані студентами заочної форми навчання, зберігаються на кафедрі згідно номенклатури справ. Після завершення вказаного терміну зазначені роботи підлягають списанню на підставі спеціального акта, який підписується комісією у складі 3 працівників кафедри.

8 ПЕРЕВЕДЕННЯ, ВІДРАХУВАННЯ, ПОНОВЛЕННЯ СТУДЕНТІВ ТА ПЕРЕРИВАННЯ ЇХНЬОГО НАВЧАННЯ

Загальний порядок переведення, відрахування, поновлення студентів та переривання їхнього навчання зазначений у ст. 46 Закону України Про вищу освіту“, “Положенні про порядок переведення, відрахування та поновлення студентів вищих закладів освіти”, затвердженого Наказом Міністерства освіти України № 245 від 15.07.96 p. “Відрахування, переривання навчання, поновлення і переведення здобувачів вищої освіти”

8.1 Підставами для відрахування здобувача вищої освіти є:

1) завершення навчання за відповідною освітньою (науковою) програмою;

2) власне бажання;

3) переведення до іншого навчального закладу;

4) невиконання навчального плану;

5) порушення умов договору (контракту), укладеного між вищим навчальним закладом та особою, яка навчається, або фізичною (юридичною) особою, яка оплачує таке навчання;

6) інші випадки, передбачені законом.

Особа, відрахована з вищого навчального закладу до завершення навчання за освітньою програмою, отримує академічну довідку, що містить інформацію про результати навчання, назви дисциплін, отримані оцінки і здобуту кількість кредитів ЄКТС. Зразок академічної довідки встановлюється центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки.

8.2 Здобувач вищої освіти має право на перерву у навчанні у зв’язку з обставинами, які унеможливлюють виконання освітньої (наукової) програми (за станом здоров’я, призовом на строкову військову службу у разі втрати права на відстрочку від неї, сімейними обставинами тощо). Таким особам надається академічна відпустка в установленому порядку. Навчання чи стажування в освітніх і наукових установах (у тому числі іноземних держав) може бути підставою для перерви у навчанні, якщо інше не передбачено міжнародними актами чи договорами між вищими навчальними закладами.

Здобувачам вищої освіти, призваним на військову службу у зв’язку з оголошенням мобілізації, гарантується збереження місця навчання та стипендії.

Здобувачам вищої освіти, які реалізують право на академічну мобільність, протягом навчання, стажування чи здійснення наукової діяльності в іншому вищому навчальному закладі (науковій установі) на території України чи поза її межами, гарантується збереження місця навчання та виплата стипендії відповідно до положення про порядок реалізації права на академічну мобільність. Такі особи не відраховуються із складу здобувачів вищої освіти.

8.3 Особа, відрахована з вищого навчального закладу до завершення навчання за відповідною освітньою програмою, має право на поновлення на навчання в межах ліцензованого обсягу вищого навчального закладу.

8.4 Поновлення на навчання осіб, відрахованих з вищих навчальних закладів або яким надано академічну відпустку, а також переведення здобувачів вищої освіти здійснюються, як правило, під час канікул.

8.5 Порядок відрахування, переривання навчання, поновлення і переведення осіб, які навчаються у вищих навчальних закладах, а також порядок надання їм академічної відпустки визначаються положенням, затвердженим центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки.

8.6 У разі закінчення строку дії сертифіката про акредитацію освітньої програми та неотримання вищим навчальним закладом нового сертифіката про акредитацію здобувачі вищої освіти, які навчаються за рахунок коштів державного (місцевого) бюджету, мають право на переведення до іншого вищого навчального закладу, в якому відповідна освітня програма акредитована, для завершення навчання за кошти державного (місцевого) бюджету у порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України.

Переведення студентів з одного вищого закладу освіти до іншого здійснюється за згодою ректорів (директорів) обох вищих закладів освіти. При переведенні з іншого навчального закладу студент надає академічну довідку за весь період навчання, з обов’язковим зазначенням назв дисциплін, загальної кількості годин, залікових кредитів, передбачених на їх вивчення та форм контролю.

При позитивному розгляді ректором заяви, декан факультету організовує ліквідацію академічної різниці, проводить перезарахування результатів навчання з дисциплін шляхом порівняння кількості залікових кредитів і обсягу змістових модулів та визначає академічну різницю обов‘язкових змістових модулів, яка не повинна перевищувати 8.

Відрахування студента за академічну заборгованість здійснюється у випадках невиконання студентом індивідуального навчального плану, не зарахованих результатів підсумкового контролю з трьох або більше залікових кредитів (дисциплін) або у зв’язку з неможливістю сформувати індивідуальний план студента на наступний рік внаслідок не зарахування йому запланованих залікових кредитів та обмежень, накладених структурно-логічною схемою підготовки.

Поновлення до складу студентів здійснюється ректором з врахуванням здатності претендента успішно виконати ІНПС згідно з графіком навчального процесу.

Студент може взяти перерву у навчанні (академічну відпустку, повторний курс), згідно з порядком надання академічної відпустки та повторного курсу, зазначеного у “Положенні про академічні відпустки та повторне навчання у вищих закладах освіти” затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 06.06.1996 p. № 191.

9 СТИПЕНДІАЛЬНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ СТУДЕНТІВ

Особи, які навчаються в Академії за денною формою навчання за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів, мають право на отримання академічних та/або соціальних стипендій у встановленому законодавством порядку.

Особи, які навчаються за денною формою навчання, можуть отримувати інші стипендії, призначені фізичними (юридичними) особами.

Стипендіальне забезпечення здійснюється за результатами семестрового контролю успішності студентів відповідно до:

Порядку призначення і виплати стипендій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 липня 2004 р. № 882 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2016 р. № 1050);

Наказу Міністерства освіти і науки України від 20.02.2017 року №261 „Про затвердження примірного порядку формування рейтингу успішності студентів, курсантів невійськових вищих навчальних закладів (наукових установ) для призначення академічних стипендій”

Правил призначення академічних стипендій у Вищому навчальному закладі „Одеська державна академія технічного регулювання та якості” затверджених Вченою радою академії 22.02.2017 року, протокол №8.

10 КОНТРОЛЬ ЗА ІНДИВІДУАЛЬНИМ НАВЧАЛЬНИМ ПЛАНОМ СТУДЕНТА

Надання кваліфікованих консультацій щодо формування індивідуального навчального плану студента, його реалізація протягом всього періоду навчання покладається на куратора.

Куратором може бути науково-педагогічний працівник (викладач) випускаючої кафедри, що працює за основним місцем роботи, ґрунтовно ознайомлений з вимогами відповідних галузевих стандартів вищої освіти і з даним Положенням.

Куратор призначається наказом ректора за поданням декана відповідного факультету. На куратора покладається виконання таких основних завдань:

ознайомлення студентів з нормативно-методичними матеріалами (інформаційним пакетом тощо), які регламентують організацію освітнього процесу в академії;

надання рекомендацій студентам щодо формування їх індивідуального навчального плану з урахуванням засвоєних навчальних дисциплін за час перебування в інших вищих навчальних закладах України або за кордоном;

контроль за реалізацією індивідуального навчального плану студента на підставі відомостей про присвоєні студенту залікові кредити з подальшим поданням пропозицій щодо продовження навчання студента або щодо його відрахування;

складання характеристик на студента.

Куратор має право:

відвідувати всі види занять згідно з індивідуальним навчальним планом студента;

подавати пропозиції декану факультету щодо переведення на інший курс, відрахування та заохочення студента;

брати участь у засіданнях кафедри та вчених рад факультетів;

подавати пропозиції щодо поліпшення навчального процесу та діяльності кураторів.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, повідомте нам, виділивши потрібний текст і нажміть комбінацію клавіш Ctrl+Enter.

Повернутись на головну сторінку

Translate »

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: