Положення про присвоєння вчених звань

ПОРЯДОК
присвоєння вченого звання професора і доцента

1. Цей Порядок визначає вимоги до присвоєння вченого звання професора і доцента.
2. Вчене звання професора і доцента присвоюється МОН. Для розгляду атестаційних справ наукових і науково-педагогічних працівників у МОН утворюється атестаційна колегія. Головою атестаційної колегії є Міністр освіти і науки. Склад атестаційної колегії та положення про неї затверджує Міністр освіти і науки.
3. Вчене звання професора присвоюється на основі рішення вченої ради вищого навчального закладу III - IV рівня акредитації або закладу післядипломної освіти III - IV рівня акредитації, наукової установи.
Вчене звання доцента присвоюється на основі рішення вченої ради вищого навчального закладу III - IV рівня акредитації або закладу післядипломної освіти III - IV рівня акредитації.
4. Рішення вченої ради щодо присвоєння вченого звання професора і доцента приймається таємним голосуванням.
Засідання вченої ради вважається правоможним, якщо на ньому присутні не менш як дві третини її членів. Рішення вченої ради вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало не менш як три четверті членів ради, присутніх на засіданні.
5. Науковим, науково-педагогічним працівникам, які працюють у двох або більше вищих навчальних закладах, наукових установах, вчене звання професора і доцента присвоюється на підставі рішення вченої ради вищого навчального закладу III - IV рівня акредитації або закладу післядипломної освіти III - IV рівня акредитації, наукової установи за основним місцем роботи.
6. Строк розгляду атестаційних справ у МОН не повинен перевищувати шести місяців. Зазначений строк може бути продовжений до одного року в разі, коли: атестаційні справи повертаються до навчальних закладів III - IV рівня акредитації, закладів післядипломної освіти III - IV рівня акредитації та наукових установ для доопрацювання у зв'язку з виявленням у них недоліків в оформленні; атестаційні справи науково-педагогічних працівників, які не мають відповідного наукового ступеня, надсилаються на зовнішню експертизу до науково-методичних комісій з напряму, за яким присвоюється вчене звання.
Про продовження строку розгляду атестаційних справ МОН повідомляє вищий навчальний заклад III - IV рівня акредитації, заклад післядипломної освіти III - IV рівня акредитації або наукову установу.
7. Форму та порядок оформлення атестаційних справ установлює МОН.
8. Документом, що засвідчує присвоєння вченого звання професора і доцента, є атестат, який виготовляється за формою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, і видається МОН.
Особам, які втратили атестат, видається дублікат з новим порядковим номером. У разі зміни особою прізвища (імені) атестат обміну не підлягає. Порядок видачі атестатів, а також їх дублікатів визначає МОН. В Україні визнаються дійсними атестати, видані атестаційними органами СРСР і Російської Федерації за результатами рішень вчених рад до 1 вересня 1992 року.
9. Вчене звання професора присвоюється працівникам вищих навчальних закладів III - IV рівня акредитації або закладів післядипломної освіти III - IV рівня акредитації:
1) яким присуджений науковий ступінь доктора наук;
2) які мають:
вчене звання доцента або старшого наукового співробітника;
стаж педагогічної роботи не менш як 10 років у зазначених закладах на посаді асистента, викладача, старшого викладача, доцента, професора, завідуючого (начальника) кафедрою, декана факультету (начальника факультету або його заступника з навчальної чи наукової роботи), проректора (заступника начальника вищого військового навчального закладу з навчальної чи наукової роботи), у тому числі останній календарний рік на одній кафедрі на посаді професора, завідуючого кафедрою (начальника факультету або його заступника з навчальної чи наукової роботи, начальника кафедри або його заступника) з оплатою праці не менш як 0,25 посадового окладу (ставки заробітної плати);
стаж педагогічної роботи на посаді професора, завідуючого кафедрою у вищих навчальних закладах III - IV рівня акредитації або закладах післядипломної освіти III - IV рівня акредитації не менш як п'ять років за умови наявності стажу наукової роботи не менш як 10 років;
стаж педагогічної роботи після присвоєння вченого звання доцента або старшого наукового співробітника не менш як п'ять років і не менш як рік після присудження наукового ступеня доктора наук;
наукові, навчально-методичні праці (підручники або навчальні посібники з грифом МОН) і не менш як 10 праць, опублікованих після захисту докторської дисертації у фахових наукових виданнях України чи провідних наукових виданнях інших держав;
3) які викладають навчальні дисципліни на високому науково-методичному рівні, що підтверджено висновком кафедри, рішенням науково-методичної комісії факультету (інституту) та вченої ради вищого навчального закладу;
4) які підготували не менш як три кандидати наук.
10. Вчене звання професора присвоюється працівникам наукових установ:
1) яким присуджений науковий ступінь доктора наук;
2) які працюють у наукових установах Національної академії наук, Академії медичних наук, Української академії аграрних наук, Академії педагогічних наук, Академії правових наук та Академії мистецтв, науково-дослідних інститутах і прирівняних до них організаціях на посаді завідуючого (начальника) науково-дослідним відділом (відділенням, сектором, лабораторією), головного наукового співробітника, провідного наукового співробітника, старшого наукового співробітника або директора, заступника директора, вченого секретаря;
3) які мають:
вчене звання старшого наукового співробітника або доцента;
стаж наукової та науково-педагогічної роботи не менш як 10 років (останній календарний рік на одній із зазначених посад);
стаж наукової та науково-педагогічної роботи не менш як п'ять років після отримання вченого звання старшого наукового співробітника або доцента і не менш як рік після присудження наукового ступеня доктора наук;
друковані наукові праці, у тому числі є авторами монографій (розділу монографій) або підручників (навчальних посібників) з грифом МОН;
не менш як 10 наукових праць, опублікованих після захисту докторської дисертації у фахових наукових виданнях України чи провідних наукових виданнях інших держав;
4) які підготували не менш як три кандидати наук.
11. Вчене звання професора може бути присвоєне працівникам вищих навчальних закладів III - IV рівня акредитації або закладів післядипломної освіти III - IV рівня акредитації, яким не присуджений науковий ступінь доктора наук, але:
1) які мають:
вчене звання доцента;
стаж педагогічної роботи не менш як 15 років у зазначених закладах на посаді асистента, викладача, старшого викладача, доцента, професора, завідуючого (начальника) кафедрою, декана факультету (начальника факультету або його заступника з навчальної чи наукової роботи), проректора (заступника начальника вищого військового навчального закладу з навчальної чи наукової роботи), у тому числі останній календарний рік на одній кафедрі на посаді професора, завідуючого кафедрою (начальника факультету або його заступника з навчальної чи наукової роботи, начальника кафедри або його заступника) з оплатою праці не менш як 0,25 посадового окладу (ставки заробітної плати);
стаж педагогічної роботи після отримання вченого звання доцента не менш як п'ять років;
2) які є авторами наукових і навчально-методичних праць, у тому числі авторами підручників або співавторами не менш як трьох підручників (навчальних посібників) з грифом МОН, видані протягом останніх 10 років, та мають не менш як 25 наукових праць, опублікованих у фахових наукових виданнях України чи провідних наукових виданнях інших держав;
3) які викладають навчальні дисципліни на високому науково-методичному рівні, що підтверджено висновком кафедри, рішенням науково-методичної комісії факультету (інституту) та вченої ради вищого навчального закладу;
4) підготували не менш як п'ять кандидатів наук.
12. Вчене звання професора присвоюється діячам культури і мистецтв та фахівцям фізичної культури і спорту:
1) які удостоєні відповідно почесного звання "Народний артист України", "Народний художник України", "Народний архітектор України", "Заслужений діяч мистецтв України" та "Заслужений працівник фізичної культури і спорту України";
2) які працюють у вищих навчальних закладах III - IV рівня акредитації або закладах післядипломної освіти III - IV рівня акредитації:
3) які мають:
вчене звання доцента;
стаж педагогічної роботи не менш як 10 років у зазначених закладах на посаді асистента, викладача, старшого викладача, доцента, професора, завідуючого кафедрою, декана факультету, проректора з навчальної чи наукової роботи, у тому числі останній календарний рік на одній кафедрі на посаді професора, завідуючого кафедрою з оплатою праці не менш як 0,25 посадового окладу (ставки заробітної плати);
стаж педагогічної роботи не менш як п'ять років після отримання вченого звання доцента і не менш як рік після удостоєння зазначеного почесного звання;
значні особисті творчі досягнення:
- у музичній сфері - масштабна концертна діяльність, фондові аудіо-, відеозаписи, наявність звання лауреата міжнародних конкурсів і фестивалів;
- в образотворчій, декоративно-прикладній, дизайнерській та реставраційній сфері - персональні виставки, видання каталогів, альбомів, буклетів;
- у театральній сфері, сфері кіно і телебачення - записи концертів, театральні постановки, фільми, інші творчі праці, що використовуються у педагогічній діяльності;
- у сфері фізичної культури і спорту - перемога та призові місця на Олімпійських іграх і чемпіонатах світу, Європи;
4) які викладають навчальні дисципліни на високому науково-методичному рівні, що підтверджено висновком кафедри, рішенням науково-методичної комісії факультету (інституту) та вченої ради вищого навчального закладу;
5) які особисто підготували не менш як п'ять фахівців вищої кваліфікації (лауреатів міжнародних та державних премій, конкурсів, виставок, оглядів, фестивалів, призерів Олімпійських ігор і чемпіонатів світу, Європи);
6) які є авторами навчально-методичних і наукових праць, опублікованих у фахових наукових виданнях України чи провідних наукових виданнях інших держав, підручників (навчальних посібників) з основного курсу або співавторами не менш як трьох підручників (навчальних посібників) з грифом МОН, виданих протягом останніх 10 років.
13. Вчене звання доцента присвоюється працівникам вищих навчальних закладів III - IV рівня акредитації або закладів післядипломної освіти III - IV рівня акредитації:
1) яким присуджений науковий ступінь кандидата (доктора) наук;
2) які мають:
стаж педагогічної роботи не менш як 5 років у зазначених закладах на посаді асистента, викладача, старшого викладача, доцента, професора, завідуючого (начальника) кафедрою, декана факультету (начальника факультету або його заступника з навчальної чи наукової роботи), проректора (заступника начальника вищого військового навчального закладу з навчальної чи наукової роботи), у тому числі останній календарний рік на одній кафедрі на посаді доцента, професора, завідуючого кафедрою (начальника факультету або його заступника з навчальної чи наукової роботи, начальника кафедри або його заступника) з оплатою праці не менш як 0,25 посадового окладу (ставки заробітної плати);
навчально-методичні праці, що використовуються в навчальному процесі, наукові праці, зокрема не менш як п'ять наукових праць після захисту кандидатської дисертації, опублікованих у фахових наукових виданнях України чи провідних наукових виданнях інших держав;
3) які є авторами (співавторами) підручників (навчальних посібників) з основного курсу з грифом МОН;
4) які викладають навчальні дисципліни на високому науково-методичному рівні, що підтверджено висновком кафедри, рішенням науково-методичної комісії факультету (інституту) та вченої ради вищого навчального закладу.
14. Вчене звання доцента присвоюється діячам культури і мистецтв та фахівцям фізичної культури і спорту:
1) які удостоєні відповідно почесного звання "Народний артист України", "Народний художник України", "Народний архітектор України", "Заслужений діяч мистецтв України", "Заслужений артист України", "Заслужений художник України", Заслужений працівник культури України", "Заслужений архітектор України", "Заслужений працівник фізичної культури і спорту України", а також спортивного звання "Заслужений тренер України";
2) які працюють у вищих навчальних закладах III - IV рівня акредитації або закладах післядипломної освіти III - IV рівня акредитації;
3) які мають:
стаж педагогічної роботи не менш як п'ять років у зазначених закладах на посаді асистента, викладача, старшого викладача, доцента, завідуючого кафедрою, декана факультету, проректора, у тому числі останній календарний рік на одній кафедрі на посаді доцента, завідуючого кафедрою з оплатою праці не менш як 0,25 посадового окладу (ставки заробітної плати);
стаж роботи не менш як рік після удостоєння зазначеного почесного звання;
значні особисті творчі досягнення:
- у музичній сфері - масштабна концертна діяльність, фондові аудіо-, відеозаписи, наявність звання лауреата міжнародних конкурсів і фестивалів;
- в образотворчій, декоративно-прикладній, дизайнерській та реставраційній сфері - персональні виставки, видання каталогів, альбомів, буклетів;
- у театральній сфері, сфері кіно і телебачення - записи концертів, театральні постановки, фільми, інші творчі праці, що використовуються у педагогічній діяльності;
- у сфері фізичної культури і спорту - значні особисті досягнення у спорті та підготовка призерів міжнародних змагань;
навчально-методичні та наукові праці, у тому числі не менш як п'ять наукових праць, опублікованих за останні п'ять років у фахових наукових виданнях України чи провідних наукових виданнях інших держав, та навчальні посібники з грифом МОН.
4) які викладають навчальні дисципліни на високому науково-методичному рівні, що підтверджено висновком кафедри, рішенням науково-методичної комісії факультету (інституту) та вченої ради вищого навчального закладу;
5) які особисто підготували не менш як три фахівці вищої кваліфікації (лауреатів міжнародних або державних премій, конкурсів, виставок, оглядів, фестивалів, призерів міжнародних змагань).
15. Особам, для яких основним місцем роботи не є вищий навчальний заклад III - IV рівня акредитації або заклад післядипломної освіти III - IV рівня акредитації, вчене звання професора і доцента може бути присвоєно у разі їх роботи за сумісництвом з оплатою праці не менш як 0,25 посадового окладу (ставки заробітної плати) за умови їх відповідності вимогам, зазначеним у пунктах 9, 10 і 12 - 14 цього Порядку.
16. Атестаційні справи на присвоєння вченого звання професора і доцента відповідно до пунктів 11, 12 і 14 цього Порядку підлягають зовнішній експертизі науково-методичних комісій МОН.
17. Датою присвоєння вченого звання професора і доцента є наказ МОН, яким затверджується рішення атестаційної колегії.
18. Для наукових, науково-педагогічних працівників, яким вчене звання професора і доцента присвоєно у державах, з якими Україна не підписала Угоди про визнання вчених звань, у МОН проводиться переатестація за клопотанням вчених рад вищих навчальних закладів III - IV рівня акредитації або закладів післядипломної освіти III - IV рівня акредитації, наукових установ, в яких вони працюють. Перелік необхідних для цього документів, а також порядок їх розгляду визначає МОН.
19. Вчене звання професора і доцента може бути присвоєно іноземцям, залученим до педагогічної роботи у вищих навчальних закладах України III - IV рівня акредитації або закладах післядипломної освіти III - IV рівня акредитації, за умови наявності відповідних наукових ступенів, нострифікованих в Україні, та з дотриманням цього Порядку.
20. МОН може позбавити особу вченого звання професора і доцента на підставі клопотань вчених рад.
Рішення про порушення клопотання про позбавлення вченого звання професора і доцента приймає вчена рада на своєму засіданні таємним голосуванням.
Засідання ради вважається правоможним, якщо на ньому присутні не менш як дві третини її членів.
Рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало не менш як три четверті членів ради, присутніх на засіданні.
Питання щодо обґрунтованості рішення про присвоєння вченого звання професора і доцента, яке було прийняте більш як 10 років тому, МОН не розглядає.
21. Особи, яких було позбавлено вченого звання професора і доцента, можуть бути поновлені в цих званнях МОН на підставі рішень вчених рад.
22. Порядок розгляду питань про позбавлення (поновлення) вченого звання професора і доцента, а також перелік необхідних для цього документів визначає МОН.
23. Апеляція на рішення вченої ради може бути подана МОН не пізніше ніж протягом двох місяців після прийняття відповідного рішення. Рішення МОН щодо апеляції є остаточним.
Нове клопотання вченої ради про присвоєння вченого звання професора і доцента може бути порушене не раніше ніж через один рік після прийняття МОН рішення про відмову у присвоєнні вченого звання. Обов'язковою умовою повторного порушення клопотання повинно бути опублікування нових навчально-методичних і наукових праць.

Затверджено постановою Кабінету Міністрів України
N 1149 від 27 грудня 2008 р.